Вадим Колесніченко звернувся до Міністерства культури України з проханням не допустити знищення у м. Львові монумента Бойової слави Радянських Збройних сил
Як вказав народний депутат Вадим Колесніченко у своєму зверненні до Міністерства культури України, рішенням Львівської обласної ради від 17.03.1992 року № 279 «Про зняття з державного обліку пам’яток історії та культури Львівської області» було знято з державного обліку монумент Бойової слави Радянських Збройних сил, що розміщений на вул. Стрийській у м. Львові.
Наразі, монумент взагалі не перебуває на балансоутриманні жодного з органів державної влади та органів місцевого самоврядування: ні Львівської обласної державної адміністрації, ні Львівської обласної ради, що відкрито свідчить про невиконання або не бажання виконання з боку вказаних органів своїх обов’язків щодо належного утримання та охорони пам’ятки історії. В результаті чого, цінна та вагома історична пам’ятка опинилася поза межами державної охорони, що дозволяє будь-кому, хто цього забажає, її паплюжити чи знищити.
Окрім того, Вадим Колесніченко додав, що відсутність монумента Бойової слави Радянських Збройних сил на балансоутриманні призводить до різноманітних спекуляцій щодо нього з боку сумнівних об’єднань громадян. Так, один із членів Української республіканської партії звернувся до Галицького районного суду з позовом до Львівської міської ради про демонтаж монумента Бойової слави Радянських Збройних сил у зв’язку з тим, що даний пам’ятник є символом тоталітарного режиму і не представляє собою ніякої історичної та культурної цінності. Проте, як підкреслив народний депутат, подібного роду заяви не більше, ніж власні суб’єктивні міркування окремих громадян, які не містить під собою жодних доводів.
На противагу неприпустимим та протизаконним подіям, які відбуваються довкола пам’ятки, Вадим Колесніченко зауважив, що монумент Бойової слави Радянських Збройних сил є унікальною пам’яткою історії, адже за своєю конструкцією представляє собою меморіальний комплекс, до якого входять багатофігурні горельєфи у вигляд постатей солдатів та скульптурна група жіночої (матері Вітчизни) і чоловічої фігур. До того ж монумент був відкритий ще у 1971 році з метою увічнення пам’яті воїнів Великої вітчизняної війни, що ще раз підтверджує його історичну вагомість.
Враховуючи те, що Міністерство культури України є головним органом у сфері охорони культурної спадщини, я звернувся до міністерства з проханням зобов’язати Управління охорони культурної спадщини Львівської обласної державної адміністрації вжити належних охоронних заходів з метою попередження демонтажу чи знищення у м. Львові монумента Бойової слави Радянських Збройних сил, а також дати доручення Львівській обласній державній адміністрації взяти на балансоутримання зазначений монумент, - зазначив народний депутат.
Більше того, Вадим Колесніченко наголосив, що законодавство України забороняє знищення, знесення чи переміщення пам’яток історії.
Згідно Конвенції ЮНЕСКО про охорону всесвітньої культурної і природної спадщини держави - сторони цієї Конвенції з тим, щоб забезпечити якомога ефективнішу охорону і збереження та якомога активнішу популяризацію культурної і природної спадщини, розміщеної на її території, прагнуть в умовах, властивих кожній країні вживати відповідних правових, адміністративних і фінансових заходів щодо виявлення, охорони, збереження, популяризації й відновлення цієї спадщини.
Зокрема, стаття 22 Закону України «Про охорону культурної спадщини» вiд 08.06.2000 № 1805-III чітко визначає, що пам'ятки, їхні частини, пов'язане з ними рухоме та нерухоме майно забороняється зносити, змінювати, замінювати, переміщувати (переносити) на інші місця. Переміщення (перенесення) пам'ятки на інше місце допускається як виняток у випадках, коли неможливо зберегти пам'ятку на місці, за умови проведення комплексу наукових досліджень з вивчення та фіксації пам'ятки (обміри, фотофіксація тощо).
Закон України «Про увічнення Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 років» визначає, що шанобливе ставлення до пам'яті про Перемогу і ветеранів Великої Вітчизняної війни є священним обов'язком держави і громадян України. Однією з форм увічнення Перемоги та подвигу народу-переможця є упорядкування, збереження та спорудження пам'ятників, створення музеїв, меморіальних комплексів, присвячених Великій Вітчизняній війні (стаття 2 вказаного Закону).
Відповідно до статті 6 Закону України «Про увічнення Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 років» до пам'яток Великої Вітчизняної війни відносяться і зберігаються державою військові кладовища, військові ділянки на цивільних кладовищах, братські та одинокі могили, скульптурні, архітектурні та інші споруди і об'єкти, що увічнюють пам'ять про події Великої Вітчизняної війни та подвиги її учасників. Центральні та місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування несуть відповідальність за облік і збереження пам'яток Великої Вітчизняної війни, які розміщені на підвідомчих їм територіях.
Згідно Плану заходів з увічнення пам'яті про події Великої Вітчизняної війни 1941 - 1945 років та її учасників на 2011 - 2015 роки, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 17 березня 2011 р. N 199-р, Кабінетом Міністрів України дано доручення Міністерству культури України, обласним державним адміністраціям та низці інших органів упорядкувати та зберегти пам'ятники, створити музеї, меморіальні комплекси, присвячені подіям Великої Вітчизняної війни 1941 - 1945 років. Саме монумент Бойової слави Радянських Збройних сил у м. Львові зведений з метою увічнення пам’яті воїнів Великої вітчизняної війни.
Ситуація довкола монумента Бойової слави Радянських Збройних сил у м. Львові доводить те, що Львівська обласна рада та Львівська обласна державна адміністрація, не бажаючи утримувати на балансі вказану пам’ятку історії, відкрито демонструють свою бездіяльність в сфері охорони культурної та історичної спадщини, умисно створює обставини, за яких монумент може бути знищений, - підкреслив народний депутат України Вадим Колесніченко.